четвер, 17 грудня 2009 р.

ФІНАНСИ УКРАЇНИ – ЖИТТЯ ПІСЛЯ КРИЗИ.

Лісконог Ю.М.

Більшість провідних міжнародних форумів, виступи економістів, політиків, тематики газет, наукових дискусій, програм радіо й телебачення сьогодні присвячені економічній кризі, що вже протягом двох років не випускає із своїх обіймів весь світ. Про кризу висловлюються всі кому хочеться, до неї звикли, і невтішні та песимістичні прогнози вже нікого не лякають. Результати опитування показали, що більшість українців покращення економічної ситуації бачить не раніше, як за 3 роки. Люди прилаштувались і вже реально оцінюють ситуацію.

Цікаво, що перші ознаки настання глобальної кризи, що почалась у 2007 році, прогнозували десь на 2020 рік. І це лише частина аналітики – більшість аналітиків передбачали настання кризи у 2050 році. Але всім було зрозуміло, що ця криза настане, бо для цього було багато причин.

Однак криза залишається фактором, який породжує цілий ряд несподіваних, тривожних проблем, ставить перед економістами та аналітиками ряд нових, надзвичайно важливих питань. Найбільш глобальне питання — як могла виникнути криза саме в тих, розвинутих, країнах — і в першу чергу США, — економіка яких складає фундамент сучасної цивілізації та її соціокультурних основ? Адже матеріальний добробут цих країн є еталоном, точкою відліку для всього світу, їхні валюти — головні в фінансових операціях світової економіки, а інтелектуальний потенціал — гарантія уникнення всіх можливих ризиків? Криза, запевнюють більшість експертів, це закономірний результат еволюції ринкового господарства. Проте виникає запитання: що ж тоді таке, власне, фінансова криза й чим вона закінчиться? Зокрема, для України.


1. ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ СУЧАСНОЇ КРИЗИ.


Сьогодні населення планети, що живе в умовах фінансової цивілізації, звикло до свідомості та остаточно утвердилося в переконанні: гроші є абсолютним еквівалентом можливостей людини протягом всього життя у всіх його проявах. Причому не лише еквівалентом вартості виробленого товару чи затраченої праці, а саме всіх можливостей і здібностей — духовних, творчих, професійних тощо. Гроші стали визначальними не лише в економіці чи політиці, але й трансформувалися в креативи діяльності інтелектуальної еліти. Причому це не перебільшення, а реальна ситуація — не залежність, а зацікавленість людини у фінансовій підтримці. ВОНА. тобто людина. давно вже боїться не Бога, не царя, не докорів совісті, а відсутності грошей. Саме останнє призводить не лише до злиднів і соціального падіння, але й до неможливості реалізувати себе в мистецтві, політиці, соціально-культурній і професійній діяльності. Гроші стали фінансовим важелем, який є визначальним у геополітиці, дипломатії, бізнесі, владі. Постійне зростання залежності від фінансового фактору привело до розриву між «реальними» й «віртуальними» грошима. На думку фінансових аналітиків з "Голден Сакс", все почалось з того, що Китай почав експортувати дуже дешеві товари в Сполучені Штати, тобто із зароблених коштів кожної американської сім’ї вони отримували додатковий надлишок, який не знали куди витратити. Тому ці гроші надходили на фондовий ринок. Крім того, на фондовий ринок також ішли гроші величезних гравців і інвестиційних банків Сполучених Штатів. Не дивлячись на те, що прибутковість на фондовому ринку Сполучених Штатів становила приблизно складала 9%, для таких гравців цієї прибутковості виявилось замало. І вони вирішили придумати новий інструмент, нехай навіть досить ризикований. У той час, як одна частина фінансового забезпечення була цілком надійна (постачальники фінансів забезпечені), то інша - недостатньо надійна. Щоб зробити її надійнішою, у гру вступили інвестиційні банки, які разом з рейтинговими агентствами стали штучно «надувати» їм відповідні рейтинги. Тобто, всі ризики перемістились на ті інвестиційні банки, які страхували. А інвестиційний банк завжди сподівається на підтримку державу, адже до того часу вона допомагала. Тому зараз в Сполучених Штатах ведуться дебати: рятувати банки чи не рятувати.

За відсутності інвестиційних проектів інвестори хотіли мати прибутковість на власний капітал не менше 50%, чого можна досягнути тільки поєднуючи власний капітал з позичковим. Чим більше позичкового капіталу ви візьмете під менші відсотки, тим менше потрібно взяти власного. Людська жадібність цих великих інвесторів спонукала їх до створення нових, ризикованих інструментів. Знаючи ці механізми й тонкощі, можна зрозуміти, що в фінансовому світі всі люди поділяються на дві категорії: ті, хто грають в цю велику гру, розуміючи її правила і ті, хто думають, що не грають. Насправді ж в неї грають всі, створюючи своїми діями віртуальний фінансовий простір, «надуту» бульбашку, яка врешті-решт, лопнула.


2. ПОСТКРИЗОВІ ОЧІКУВАННЯ


Які ж майбутні сценарії зараз прогнозуються різними фінансовими інституціями для України? Експерт Німецької групи радників при уряді України Рікардо Джуччі, вважає, що криза на цьому ні для України, ні для Росії не закінчиться, а ще триватиме достатньо довго. За його даними, в Україні зовнішні запозичення досягнули 40 мільярдів доларів, з яких 10 мільярдів, враховуючи можливу реструктуризацію, потрібно виплатити в 2009 році. А тому, враховуючи ці показники, він каже, що падіння ВВП в Україні досягне 15%.

Використовуючи моделі Міжнародного Валютного Фонду і Світового Банку, найоптимістичнішим сценарієм згідно нашої моделі, падіння ВВП буде на рівні 8 – 9%. На його погляд, ситуація в Україні падіння продовжиться, після чого буде плавний вихід з кризи.

В країні існують певні ризики, які можуть спровокувати новий рівень падіння, який може відбутися наприкінці року чи на початку наступного. Це дефіцит бюджету, друкування грошей Національним банком, проблема боргів підприємств, відсутність попиту на продукцію, політична нестабільність, криза державного менеджменту, недосконалість наших економічних механізмів а також падіння доходів населення.

Світло в кінці тунелю ми побачимо тоді, коли зможемо вирівняти торговельний баланс і експорт дорівнюватиме імпорту. Населення відчує це по цінах, з іншого боку стабілізується валюто-обмінний курс. А це –перспектива середини наступного року. Наприкінці цього року ми можемо сподіватися на певні позитивні тенденції в окремих галузях промисловості, зокрема в харчовій.

Сучасна фінансова криза доказує множинність і диверсифікацію, співіснування суперечливих елементів, визнання і підтримку різноманіття сучасних проектів соціального життя, соціальних взаємовідношень в сучасній фінансовій цивілізації.. Криза, як і війна, як будь-яке соціально-економічне потрясіння глобального масштабу додає «свіжої крові», тобто породжує значний ріст творчого потенціалу у всіх сферах діяльності людини, який в будь-якому випадку «замикається» на фінансах. Вона активізує інтелектуальну сферу, інноваційну діяльність, що сприяє прояву нових форм раціонального вирішення економічних і фінансових проблем.

Враховуючи, що ми живемо в умовах фінансової цивілізації, і сьогодні в світі все визначає монетарний інтерес, то фінансові центри зроблять все необхідне, щоб соціальний світ і далі спирався на владу грошей. Отже, все буде робитися для зростання фінансової могутності одних і задоволення споживчих потреб всіх інших.

В цьому контексті Україна має шанс поступово вийти із кризи з оновленим економічним та фінансовим потенціалом. Але все це залежить від рішучих, злагоджених дій владних стрктур, від професійної, державницької політики Національного банку України, направленої на найшвидше повернення довіри українського народу та бізнесу до банківської системи країни.

На жаль, в довгостроковій перспективі криза нас нічому не навчить – лише дозволить зробити висновки на короткий проміжок часу. Кризи знову будуть повторюватись. Головне –увійти в наступну кризу набагато мудрішим і мати розроблену стратегію. Як каже китайське прислів’я: поверніть своє обличчя до сонця, і тінь падатиме позаду вас.

Немає коментарів: