понеділок, 28 січня 2008 р.

ДО ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПРАГМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН

Олег Качковський


Під енергетичною безпекою України ми розуміємо спроможність держави забезпечити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази, здійснити оптимальну диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоносіїв, реалізувати потенціал енергозбереження, збалансувати попит та пропозицію на паливно-енергетичні ресурси.
Питання забезпечення енергетичної безпеки України вже вкотре піднімається в політичному дискурсі (заяви політиків і урядовців навколо підписання російсько-української угоди щодо постачання газу, заяви Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко про перегляд даної угоди тощо). Протягом останніх двох місяців у численних публікаціях на сторінках загальнодержавних друкованих ЗМІ та впливових Інтернет-видань точаться дискусії щодо доцільності перегляду даної угоди.
Довідка:
4 грудня 2007 року Росія і Україна узгодили ціну газу на 2008 рік на рівні 179,5 дол. за тисячу кубометрів на кордоні з Україною. Ставка за транзит російського газу територією України з 2008 р. становитиме 1,7 дол. за тисячу кубометрів на 100 км, територією Росії для України - 1,7 дол. за тисячу кубометрів на 100 км.
5 грудня 2007 року Україна і Росія підписали контракти на постачання природного газу в 2008 році. Контракти були підписані між RosUkrEnergo A.G. (Швейцарія) і ЗАТ «УкрГаз-Енерго».
За період з січня по листопад 2007 року:
За січень – листопад 2007 року обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до Об’єднаної енергетичної системи України, досяг 175 998,7 млн. кВт∙г, що на 2 365,9 млн. кВт∙г або на 1,4% більше порівняно з аналогічним періодом 2006 року.
Електростанціями, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, вироблено 168 651,4 млн. кВт∙г, що на 1 773,2 млн. кВт∙г, або на 1,1% більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому тепловими електростанціями вироблено електроенергії на 2 480,1 млн. кВт∙г, або на 3,4% більше ніж за 11 місяців 2006 року.
Атомними електростанціями вироблено електроенергії на 1 932,5 млн. кВт∙г, або на 2,3% більше порівняно з відповідним періодом 2006 року. Коефіцієнт використання встановленої потужності становить 76,1%, що 1,7% більше показника у січні - листопаді 2006 року.
Виробництво електроенергії гідроелектростанціями зменшилось на 2 638,6 млн. кВт∙г, або на 22,4% від минулорічного періоду та становить 9 124,9 млн. кВт∙г.
Виробництво електроенергії електростанціями інших видів (блок-станціями і теплоелектроцентралями) порівняно з відповідним періодом 2006 року збільшилось на 592,7 млн. кВт∙г, або на 8,8%.
Протягом 11 місяців 2007 року експортовано 8 581,0 млн. кВт∙г електроенергії, що на 725,6 млн. кВт∙г, або на 7,8% менше показника минулого року.
Скорочення обсягів експорту зумовлене наступними факторами:
- обмеження потужності Бурштинської ТЕС (з 550 МВт до 320 МВт) через ремонти енергоблоків протягом травня-червня, а також вересня-листопада 2007 року;
- припинення з 1 жовтня 2007 року експорту до Польщі з причини економічної недоцільності;
- припинення з 1 липня 2007 р. експорту до Білорусі та з 1 жовтня 2007 року до Росії з причини підвищення власного споживання країною та дефіциту вугілля, а також через відсутність дешевої електроенергії.
Обсяги видобутку нафти з газовим конденсатом протягом 11 місяців 2007 року зменшились на 74,2 тис.тонн (або на 1,8%) відповідно показника 2006 року та дорівнюють 4 060,2 тис.тонн, у тому числі обсяги видобутку підприємствами НАК «Нафтогаз України» у порівнянні з показником минулого року зменшились на 65,7 тис.тонн (або на 1,7%) та становлять 3 689,3 тис. тонн.
За 11 місяців 2007 року видобуток газу на 225,8 млн. куб. м менше рівня показника минулого року та дорівнює 18 816,0 млн. куб. м, у тому числі обсяг видобутку газу підприємствами НАК «Нафтогаз України» зменшився на 79,6 млн. куб. м, та становить 17 558,9 млн. куб. м.
За 11 місяців 2007 року територією України за оперативними даними протранспортовано (транзитом) 101,8 млрд. куб. м природного газу, що на 15,0 млрд. куб. м., або на 12,8% менше відповідного показника 2006 року.
За даними НАК «Нафтогаз України» за 11 місяців 2007 року споживачам реалізовано 23 299,5 млн. кубометрів природного газу вартістю 10 959,5 млн. грн., за який сплачено 9 394,3 млн. грн. Рівень оплати за спожитий природний газ всіма категоріями споживачів України становить 85,7%.
За 11 місяців 2007 року частка видобутого в Україні нафти 77,8%, а частка нафтоперекачування на нафтопереробні підприємства України – відповідно 22,2%.
Забезпеченість країни енергоносіями власного видобутку становить 28% з газу та 24,2% з нафти. Відповідно залежність від імпортних постачань за січень-листопад 2007 р. сягає 72% з газу і 75,8% з нафти.
Єдиний постачальник енергоносіїв в Україну – Російська Федерація.
Аналіз проблеми
23 січня під час прес-конференції після засідання уряду Прем`єр-міністр України Ю.Тимошенко заявила, що Україна та Росія мають провести переговори щодо ставки транзиту на російський газ територією нашої країни. Прем’єр зазначила, що Росія утричі підвищила ціну на газ для України, водночас транзитна ставка не змінилася.
Разом з тим, 20 січня В.Ющенко закликав всіх «навіть не дискутувати» з приводу перегляду ціни на транзит газу.
9 січня уряд доручив Мінпаливенерго, Мінфіну, Мінекономіки і НАК «Нафтогаз України» проаналізувати обґрунтованість розрахунків ставки плати за транзит російського природного газу територією України і доцільність часткової зміни її структури шляхом отримання від замовника послуг із транспортування необхідних обсягів технологічного газу для здійснення робіт з транспортування.
В грудні 2007 року тижневик «Дзеркало тижня» з посиланням на радника голови правління «Нафтогаз України» Ю.Вітренка повідомив, що, за розрахунками компанії, економічно обґрунтована ставка транзиту газу територією України має становити в 2007 році 7,48 дол. за тис. кубометрів на 100 км, у 2008 році – 9,32 дол.
23 січня Президент України увів в Секретаріаті Президента України посаду Уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки, яким став Б.Соколовський. Він в інтерв’ю УНІАН заявив, що українська сторона вже має ряд напрацювань і пропозицій щодо встановлення нової методики ціни на транзит газу, які можуть бути запропоновані російським партнерам на переговорах вже цього року.
Крім того, він зазначив, що визначення ставки транзиту російського природного газу територією України до Європи має відбуватися за схемою, зрозумілою обом сторонам – Росії та Україні. Ставка транзиту не повинна визначатися за формулою, як це відбувається в Європі на принципах Європейської енергетичної хартії. На його думку, ціна має формуватися з урахуванням низки чинників, зокрема з урахуванням технічних питань, пов`язаних зі станом і обслуговуванням української газотранспортної системи, сторони на переговорах зрештою повинні дійти компромісного варіанту.
В даній ситуації позиція Ю.Тимошенко, яка ініціює перегляд угод і має на меті прибрати з газового ринку посередника у вигляді РосУкрЕнерго, має на меті підтримати імідж борця за справедливість і продемонструвати силу в переговорах з достатньо сильним гравцем – Росією. Не до кінця зрозуміла позиція Президента України. Призначення спеціального уповноваженого з питань енергетичної безпеки можна пояснити бажанням Президента якось контролювати діяльність уряду в енергетичній сфері. З іншого боку, заяви Б.Соколовського свідчать про те, що команда Президента теж не проти переглянути угоди щодо транспортування газу. Хоча введення відповідної посади може бути викликано також необхідністю пригальмувати процес, розпочатий Прем’єр-міністром.
Перегляд газової угоди, ініційований Україною, протягом найближчого часу може призвести до зростання ціни на газ на внутрішньому ринку, порушити стабільність поставок газу в Україну. До того ж не потрібно забувати, що Росія під час попереднього переговорного процесу «вказала» ЄС на Україну як основну загрозу стабільності поставок газу до Європи.
Тому для початку переговорного процесу необхідно підготувати громадську думку як в Україні так і в світі, заручитись підтримкою ЄС (провести необхідні консультації). Інакше це може негативно позначитись на іміджі України в світі та створити ситуацію, коли Україна опинитися під тиском з двох сторін – Росії та країн ЄС.
Газова проблема є значною ще й з огляду на те, що українське виробництво є надзвичайно енергомісткім – кількість затрат енергоресурсів на одиницю виробленого ВВП складає приблизно 0,9 кг умовного палива. Це перевищує в 2,6 рази середній рівень енергомісткості країн світу.
З огляду на це Кабінету Міністрів потрібно докласти максимуму зусиль на запровадження (створення відповідних умов, можливо преференцій) нових технологій в енергомістких виробництвах, особливо у виробництвах що споживають велику кількість газу – металургії та хімічній промисловості.
На думку експерта Д.Гурського (його матеріал представлений на сайті КМУ) Україна має достатньо власних запасів нафти та газу в Дніпровсько-Донецькій западині та на Прикарпатті. До того ж можна використовувати метан із шахт Донбаського басейну.
Отже, необхідно інвестувати кошти у розвиток власного видобутку газу, чи шляхом утворення спільних підприємств із західними компаніями (залучення іноземних інвестицій), чи шляхом розвитку власного видобутку (останнє є сумнівним, оскільки потребує значних капіталовкладень).
Щодо побудови газогонів в обхід території України, то ряд експертів – В.Омельченко, В.Саприкін та ін., висловлюють впевненість, в тому, що це суттєво не вплине на газопостачання в Україну, може призвести лише до часткового зменшення транзиту територією держави.
Водночас, проблема диверсифікації джерел постачання енергоносіїв без сумніву може вирішити питання енергозалежності від російських поставок та послабити позицію Росії на українському енергоринку. Для цього необхідно проводити роботу по добудові нафтогону Одеса-Броди та газогону з Ірану (останнє з огляду на геополітичну ситуацію малоймовірно але можливо).
Також важливим аспектом у енергетичній безпеці є питання розвитку атомної енергетики. Ця галузь після Чорнобильської катастрофи перебуває в опалі, хоча світові тенденції свідчать на користь розвитку даної галузі. Маючи поклади урану на своїй території, Україна може претендувати на участь у продажу палива для атомних станцій, а також виробляти паливо для власних станцій (зараз використовується паливо, вироблене в Росії).
Важливим є також розвиток вироблення і акумуляції енергії з альтернативних носіїв (вітряна енергія, шахтний метан тощо) та технологічне оновлення видобутку енергії з відтворюваних джерел (гідроелектростанції).
Проблемним, з огляду на технічну зношеність, є видобуток вугілля як для теплових електростанцій так і вугілля для виготовлення коксу. Наразі, наявних обсягів вистачає, для задоволення потреб внутрішнього ринку України, однак тенденція до зменшення обсягів видобутку може стати загрозливою. З огляду на трагічні події кінця 2007 року вугільна галузь потребує реформування та оновлення (читай повної заміни) виробничих фондів.
В цілому, для забезпечення енергетичної безпеки країни необхідно:
– проводити роботу у напрямку диверсифікації джерел енергопостачання. На довгострокову перспективу – докладати зусиль в врегулюванні конфліктів на Кавказі (Вірменія-Азербайджан) та навколо Ірану, що дасть можливість отримувати енергоносії з каспійського регіону;
– навесні, після відповідної підготовки (консультації з країнами ЄС) та наявності твердого документованого обґрунтування власної позиції провести переговори з Російською Федерацією з метою підписання довгострокової угоди щодо поставок газу в Україну та транзиту газу її територією;
– всіляко сприяти розвитку енергозберігаючих технологій як у побуті так і у промисловості (система преференцій виробникам, що модернізують виробництво у бік зменшення енерговитрат).
– розвивати видобуток електроенергії з альтернативних джерел, а також демонополізувати право держави на видобуток і збут електроенергії (створення чи відновлення малих гідроелектростанцій);
– розвивати акумулюючи станції (для збереження виробленої електроенергії в часи (коли її споживання падає – нічні години, літній період тощо).
– провести компанію в пресі щодо зміни громадської думки до атомної енергетики, активізувати розвиток сучасних атомних електростанцій;
– реформувати вугільну галузь.
– спрямувати інвестиції на розвиток видобутку газу та нафти із власних родовищ.
– створити механізми дієвого державного контролю за видобутком та розподілом енергоносіїв.

Немає коментарів: