Ігор Рейтерович
Заява Президента України В.Ющенко щодо формування парламентської коаліції викликала неоднозначну реакцію в українському політикумі. При цьому більшість політичних експертів вважають її формальним закликом до формування так званої широкої коаліції у парламенті за участі Партії регіонів, БЮТ та «Нашої України» - «Народної самооборони».
Разом з тим, на нашу думку не зовсім коректно розглядати заяву глави держави як вимогу об`єднатися вищеназваним політичним силам. Передусім Президент, як гарант Конституції, в черговий раз нагадав основним політичним гравцям, що, попри зміни до Конституції, не збирається стояти осторонь коаліційного процесу та візьме у ньому активну участь. Показовими у даному контексті є перелік пріоритетних завдань, які Президент поставив перед майбутньої коаліцією та урядом. Зокрема, слід звернути увагу на вимогу В.Ющенка розробити і схвалити Державний бюджет на 2008 рік з повним урахуванням президентських соціальних ініціатив, скасувати депутатську недоторканність і привілеї та схвалити пакет антикорупційних законів, створивши паралельно національне антикорупційне бюро. Дані ініціативи останнім часом є основними у риториці глави держави і розглядати їх потрібно передусім через призму підготовки до наступних президентських виборів.
Однак головним посиланням звернення Президента є чергова актуалізація проблеми схвалення нової редакції Конституції України. На тлі безперспективних переговорів про створення широкої коаліції за участю БЮТ, загальною складністю коаліційного процесу незалежно від його формату через розбіжності у кадрових питаннях, Президент наразі отримує можливість для маневру у питанні повернення частини владних повноважень. Зокрема, не виключно, що для початку мова йде про скасування Конституційним Судом норми закону про Кабінет міністрів, яка передбачає, що, в разі незгоди Президента з кандидатурою Прем’єр-міністра, вона подається без його участі. Крім того, стратегічною метою В.Ющенко є зміцнення президентської вертикалі влади в регіонах (про це свідчать, зокрема, його законодавчі ініціативи, що були представлені на зустрічі з головами адміністрацій).
Після цього слід очікувати на активізацію створення нового проекту змін до Конституції, розробленого Конституційною радою з паралельним залученням до цього процесу провідних вітчизняних експертів, громадських організацій тощо. Паралельно з цим слід очікувати на переговори з основними політичними гравцями щодо оптимізації розподілу повноважень у трикутнику Президент – Кабінет Міністрів – Верховна Рада.
Після цього, в залежності від формату коаліції та досягнутих домовленостей глава держави може підняти питання про проведення загальнонаціонального референдуму щодо внесення змін до Конституції, які частково посилять позиції Президента.
Немає коментарів:
Дописати коментар