понеділок, 4 квітня 2016 р.

Міжнародна наукова конференція «Діалог цивілізацій: виклики ХХІ ст.»

 
          31 березня 2016 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалог цивілізацій: виклики ХХІ ст.». Співорганізаторами заходу виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський державний університет ім. І. Франка, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» та Асоціація політичних наук України.
          Конференцію було присвячено аналізу динаміки, тенденцій та закономірностей сучасного етапу цивілізаційного розвитку, визначенню його ризиків і загроз, а також – можливих способів їх подолання.
          Серед ключових проблем наукової дискусії – осмислення причин і наслідків сучасної цивілізаційної кризи, пошук ефективних шляхів суспільних трансформацій в умовах зміни цивілізаційної парадигми політичного розвитку України.
          Участь у роботі конференції взяли вітчизняні та зарубіжні науковці, дипломати, працівники центральних органів виконавчої влади, політичні та громадські діячі.
 
 
          Зі вступним словом виступив віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України – С. І. Пирожков 
          У своєму виступі С. І. Пирожков зазначив, що нині Україна переживає не прості часи. У контексті сучасного цивілізаційного розвитку ми маємо дбати про пошук ефективних шляхів розбудови власної держави – наголосив доповідач.
          Віце-президент НАН України висловив упевненість у тому, що Конференція сприятиме багатоаспектному аналізу сучасного стану суспільного розвитку, обговорення та обґрунтування його напрямів. Без розв’язання нагальних проблем і визначення перспектив цивілізаційного поступу нашої країни – підкреслив науковець – ми не зможемо дати об’єктивну оцінку тому, що відбувається, окреслити ефективні шляхи подолання існуючих проблем.
          С. І. Пирожков підтримав і високо оцінив ініціативу проведення Конференції, висловив упевненість у її успішній роботі.
          З вітальним словом до учасників Конференції звернувся голова правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Гьокхан Демір. 
          Пан Демір зазначив, що сучасна цивілізаційна криза вимагає всебічного наукового аналіз назрілих проблеми, подолання існуючих суперечностей, поглиблення процесу діалогу культур.
         Із доповіддю «Сучасні погляди на проблему діалогу цивілізацій» виступив директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України, президент Асоціації політичних наук України, доктор історичних наукО. О. Рафальський.
         
         Цивілізація – наголосив доповідач – більш складна структура, ніж суспільство, держава. Вона включає у себе політичні, економічні, етнічні, культурні і релігійні феномени, а також спосіб життя. Тобто, аналіз цивілізаційного розвитку має бути комплексним. Звертаючись до проблеми взаємодії між цивілізаціями, О. О. Рафальський зазначив, що такий діалог не лише можливий, але й необхідний. Водночас, нагальним є завдання подолання існуючих бар’єрів, які потребують від партнерів по цивілізаційному діалогу взаємних зусиль і компромісних, зустрічних кроків.
         Під діалогом – зазначив науковець – слід розуміти таку комунікаційну взаємодію, яка сприяє розв’язанню існуючих спільних проблем (безпеки, економіки, екології тощо) на основі принципів толерантності й збереження культурної багатоманітності світу.
         На думку доповідача, діалог цивілізацій – це рівноправна взаємодія економік, політичних систем, культур, що заснована на взаєморозумінні. Основа і мета діалогу цивілізацій – взаєморозуміння в усіх істотних для сучасної життєдіяльності аспектах – соціокультурному, аксіологічному (усвідомлення і розуміння цінностей іншої культури, партнера по діалогу), конфесійному, мовному і т. ін. Діалог цивілізацій апріорі передбачає взаємоповагу і взаємовплив різних цивілізаційних явищ і тенденцій, а також конструктивну взаємодію в інтересах людства.
         О. О. Рафальський наголосив, що орієнтація на співробітництво, на прогресивний розвиток, на невтручання у внутрішні справи інших країн, інтеграція досвіду предків і сьогоднішнього покоління, соціальна і політична справедливість у відносинах цивілізацій і країн – майбутнє світової цивілізації.
         Завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наукМ. І. Михальченко у своїй доповіді «Теоретико-методологічні проблеми аналізу діалогу цивілізацій» окреслив проблеми наукового аналізу діалогу цивілізацій. У центрі уваги науковця – зазначив доповідач – мають бути конкретні питання.
         Не варто, наголосив М. І. Михальченко, змішувати міждержавні та міжцивілізаційні конфлікти. «Світова цивілізація – це річка, що не тече прямо. Одні цивілізації виникають, інші зникають. Своєрідний цивілізаційних «вибух» стався у 1917 році, коли більшовики вирішили побудувати антитезу світовій цивілізації, що, врешті-решт, призвело до «глухого кута» цивілізаційного розвитку».
         Нині, на думку доповідача, Росія – самоізолюється й протиставляє себе всьому світу. Будь-яка цивілізація, навіть закрита японська, прямують певним шляхом. Україна нині дрейфує з євразійської у європейську цивілізацію. На думку вченого, за 25 років подолано цивілізаційну розколотість суспільства. 70% населення України зорієнтовані на Європу. Нині говорити про цивілізаційну розколотість не варто. Україна є досить стабільною державою. Мислення, розуміння світу, спосіб життя сильно різнять нашу державу від Росії.       У цивілізаційному плані українського майбутнього – продовження політики євроінтеграції, подолання внутрішнього розколу, політичної й економічної кризи, зрештою, – шлях до європейської цивілізації.
         Соціальна і політична довіра» – тема доповіді Хабібе Ільхан – доктора наук, завідувачки кафедри політології і державного управління університету ім. Сулеймана Шаха (м. Стамбул, Туреччина).

          Пані Ільхан у своїй промові торкнулася історичних відмінностей наших держав, наголосила на тому, що об’єднує наші суспільства, у чому ми різні і в чому подібні, зазначила, що сьогоднішній діалог є початком політичного діалогу, адже ми єдині у своїх мирних поглядах. На думку науковця, коли немає соціальної і політичної довіри, то немає справжньої цивілізації.
          У своїй доповіді «Виклики та загрози світовому порядкові: погляд з України» доктор політичних наук, директор Інституту державної служби і місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України С. О. Телешун зазначив, що нинішнє становище України у світі є неоднозначним. «Ми маємо визнати, що сьогодні наша держава є «диким полем» світового розподілу»
          Доповідач наголосив на неспроможності західних держав до ефективного захисту від існуючих загроз. У світі – зазначив С. О. Телешун – панує соціальна нерівність, спостерігається формування нових державних утворень, кордонів тощо. Існує загроза неконтрольованого тероризму. На сьогодні український конфлікт, на жаль, не вирішено. Науковець також зосередив свою увагу на діалозі як формі порозуміння, основи міжлюдського потенціалу.
          З доповіддю «Діалог цивілізацій у контексті глобалізації» на Конференції виступивА. О. Легчилін – заступник декана з наукової роботи факультету філософії і соціальних наук Білоруського державного університету, кандидат філософських наук (м. Мінськ, Республіка Білорусь). Науковець окреслив проблеми національного розвитку своєї країни, причини їх виникнення. Доповідачем були порушені питання економічного розмежування (наявність розриву між багатими і бідними), проблеми, що існують в освітній сфері, тенденції культурного відчуження молоді, наявність гендерного дисбалансу тощо.
          Серйозним викликом для демократичного світу визначив спробу відродження Російської імперіїВ. С. Огризко – міністр закордонних справ України (2007–2009), керівник Центру вивчення Росії.
          У своєму виступі він наголосив на небезпеці спроб відродження Російської імперії. На думку дипломата, нині починається нова ера у відносинах між країнами, тому ми маємо більш глобально і комплексно вивчати нашого північного сусіда, зважаючи на його небезпеку для нас. Доповідач наголосив, що нашим західним партнерам слід робити більш реальні кроки стосовно агресора. «На жаль, вони часто «ховають голову у пісок».
          В. С. Огризко наголосив на важливості проведення Міжнародної наукової конференції, присвяченої проблемі діалогу цивілізацій і значній ролі у процесі визначення напрямів подальшого суспільного розвитку науковців.
          У доповіді Ніязі Октем – професора факультету правознавства і філософії Університету «Фатіх», доктора наук (м. Стамбул, Туреччина) було зосереджено увагу на міжконфесійному і міжкультурному діалозі. Для того, щоб осягнути і зрозуміти релігії світу, треба зрозуміти, що вони мають об’єднуватися – і це дуже важливо.
          Ісламська релігія набувала своєї популярності поступово, починаючи цей процес ще з XI століття. Наголошено, що, на жаль, сьогодні дехто використовує релігію для досягнення своїх цілей і цим самим намагається зашкодити діалогу вільних людей. «Ми є представниками різних релігій, тому маємо краще вивчати один одного і дізнаватися більше про наші культури і країни загалом».
          Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук В. І. Сергійчук порушив низку проблем історичного характеру. Звернувся до історичних коренів нашої держави, зазначив, що у всі часи український народ мав і має свою гідність. На думку вченого, держава буде побудована, коли покладатимемося, передусім, на себе. Адже починається українське відродження з відомих дат: у 1990 – 1991 рр. – вийшов народ на площу за гідність; 2004 р. – на захист рідної землі. Майдан розбудив людей. «Ми маємо пам’ять і прагнемо кращого майбутнього», – наголосив доповідач.
         У своїй доповіді доцент факультету ортодоксальної теології і соціології релігії Бухарестського університету (м. Бухарест, Румунія), кандидат наук Лаурентіу Д. Танасе зосередив увагу на тому, наскільки сучасні релігії об’єднують чи роз’єднують суспільства, зупинився на питаннях домінантності релігій, на еволюції нинішнього суспільства, змінах у суспільній свідомості. Наголошено на необхідності всебічного аналізу викликів, які створює нова міграція з ісламських країн через війну в Сирії для Європейського Союзу.
            Ю. М. Щербак – письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України виголосив доповідь про позицію України в російсько-українській війні як приклад цивілізаційного вибору.
          Конференція – зазначив доповідач – відбувається в критичний для всього людства час. Сьогодні на Донбасі, в Криму, Сирії, Туреччині спостерігаються процеси, які вирішують корінне питання розвитку ХХІ століття загалом. «Варто визначитися – чи триватиме діалог, чи він продовжиться важкою артилерією, танками, гарматами, чи закінчиться миром». Зараз точиться боротьба «совєтської цивілізації» проти «євроукраїнців». Україна вибрала важливий для себе політичний напрям – балто-чорноморський. Тісне співробітництво Києва і Анкари створює своєрідні «паски» безпеки, щоб захистити Україну і Туреччину від Росії. На жаль, не всі усвідомлюють, що сьогодні Крим перетворився на ядерну фортецю і несе загрозу всьому світу.
         Калакура та М. Ф. Юрій презентували науковому зібранню нове видання Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – монографію Я. С. Калакури, О. О. Рафальського, М. Ф. Юрія «Українська культура: цивілізаційний вимір».
          Голова Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант О. О. Скіпальський виголосив доповідь про безпекову політику України, зазначивши, що політика нашої держави донині – це вибір свого місця у європейському просторі. Починаючи з 1990 р. постало питання охорони і безпеки нашої держави. На жаль, політики тривалий час досить легковажно ставилися до проблем безпеки держави. Відбувалося недофінансування армії, виснаження Збройних сил. А самі Збройні сили тривалий час були «солодким пирогом» для окремих політиків. Росія використовувала ситуацію, що склалася у ЗС України, в державі, тому сьогодні країна перебуває в скрутному становищі. Багато в чому нинішня влада повторює ті самі помилки, що робилися донині. Лише зараз розпочинається відродження армії, усвідомлення того, який тягар лежить на нас. Але й світові варто пам’ятати: якщо впаде Україна – будуть великі проблеми, і від цього постраждає вся Європа.
          Перспективним і багатообіцяючим назвав наукову Конференцію В. І. Набруско – секретар Національної спілки журналістів України, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У своїй доповіді «Український медіа-простір в умовах трансформації суспільних відносин» доповідач зупинився на проблемах, що  існують у просторі мас-медіа, наголосивши, що вони є категорією безпеки. Нині в українських ЗМІ ми часто не спостерігаємо розуміння того, що таке пропаганда, контрпропаганда. Доповідач зупинився на актуальності ухвалення закону про мовлення в Україні.
          Ґрунтовною була доповідь М. С. Кармазіної – завідувачки відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора політичних наук, на тему «Україна і Туреччина перед викликами міжцивілізаційного протистояння». У доповіді наведено чимало цікавих фактів з історії двох країн. Крім того, М. С. Кармазіна звернулася до проблем міжнародної безпеки: « Сьогодні Європа потерпає від вибухів – Париж, Бельгія, Анкара, проте діалог не ведеться. ... Ми не можемо, не маємо права заплющувати очі на шантаж усього світу з боку Росії». «Не можна вдавати, ніби цього не відбувається». Доповідач зупинилася на особливій ролі України і Туреччини за нинішніх умов цивілізаційного розвитку: «… і Україна, і Туреччина – не держави-гравці, це – держави-осі. Вони мають вразливе географічне положення, тому повинні бути стабільними».
          Важливо – наголосила науковець – не просто підтримувати діалог, а підтримувати один одного у спільному цивілізаційному русі.
В. М.Ткаченко – головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук у своєму виступі зосередив увагу на сучасних проблемах розвитку вітчизняної науки, завданнях, котрі постали перед українськими суспільствознавцями.
          Із доповіддю на тему «Ідентичність у ситуації сучасного діалогу культур і цивілізацій»виступив М. А. Козловець – завідувач кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук.
          Завідувач Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України, кандидат філософських наук І. В. Папаяні присвятив свою доповідь аналізу сучасного стану державних етноконфесійних відносин, наголосив на необхідності змін концепції взаємодії між релігійними організаціями і державою в контексті сучасних трансформаційних процесів.
         О. К. Шевченко – провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук у своїй доповіді зосередився на проблемах національної ідентичності. Будь-яка ідентичність – зауважив доповідач – базується на протиставленні «свої/інші». Концепт чи ідеологема цивілізації в цьому контексті потрібна для перетворення інших в «чужих» або «ворожих», тобто в саму основу визначення цивілізації.  Промовець зосередив увагу на Росії – згадав про об’єктивні передумови цивілізаційної ідентифікації у вигляді монархічної влади як станової структури суспільства та православної церкви,  як інструменту легітимації цього порядку. Проаналізував особливості масової свідомості сучасного російського суспільства.
 
         Загалом, у роботі Міжнародної наукової конференції взяли участь 63 науковців. За підсумками роботи Конференції ухвалено резолюцію.
 
 

Немає коментарів: