понеділок, 14 жовтня 2013 р.

Кадрова політика як механізм стратегічної стабільності держави

9 жовтня 2013 року в Національній академії державного управління при Президентові України відбувся круглий стіл "Кадрова політика як механізм стратегічної стабільності держави". У заході взяли участь наукові і науково-педагогічні працівники Національної академії, директор компанії Research&Branding Group, відомий експерт-соціолог Євген Копатько, докторанти, аспіранти, слухачі академії.

Відриваючи науково-комунікативне зібрання, завідувач кафедри державної служби та кадрової політики Національної академії Радмила Войтович відзначила, що в сучасних умовах геополітичного розвитку кожне суспільство має віднайти адекватну формулу нарощення кадрового потенціалу, аби, з одного боку, вписатися в сучасні глобалізаційні процеси і зайняти в них достойне місце, а з іншого - не втратити формулу власної національної ідентичності. У розвинених країнах головним пріоритетом підготовки державних службовців є навички оперативного реагування на глобальні виклики, тоді як на пострадянському просторі таким пріоритетом залишаються прикладні знання щодо реалізації економічних реформ та модернізації державного управління.

На думку завідувача кафедри державної служби та кадрової політики, глобалізація приводить до перерозподілу інтелектуального ресурсу, тоді як найбільш заможні держави світу використовують потенціал менш розвинених країн, що автоматично провокує виклики національній безпеці і призводить до послаблення держави. Протистояти цьому здатен високопрофесійний інститут державної служби, який в межах сильної держави працює на посилення її технократичної складової, а в межах ефективної держави - на виключне обслуговування інтересів громадянина. "Аби перетворити державну службу на високопрофесійний інститут суспільного служіння необхідно здійснити її модернізацію, запровадити ефективні методики управління знаннями на державній службі, що автоматично забезпечить її сталий розвиток. Державну службу необхідно розбудовувати не під ідеальні моделі, а під вимоги системи суспільних відносин, які забезпечать динамічний розвиток суспільства. Основними принципами кадрової політики в Україні має стати відхід від технократизму та утвердження мерітократії", - зазначила Радмила Войтович.

Завідувач кафедри політичної аналітики і прогнозування Сергій Телешун у своєму виступі підкреслив роль глобальної еліти як своєрідного центру розробки та реалізації стратегічних рішень щодо розвитку всієї світової цивілізації, який має зайняти провідне місце у новому світопорядку. Найбільш актуальними проблемами, які потребують першочергової уваги нової глобальної еліти, є розроблення нового механізму "відтворення" еліт, розширення її соціального базису, що має враховувати, з одного боку, загальносвітові, глобальні тенденції, а з іншого - національні особливості. "Сьогодні еліта у більшості країн світу не становить еталону елітобудівництва. Це обумовлено тим, що у державах із сильними демократичними традиціями громадяни самі здатні запропонувати механізми вирішення найбільш актуальних проблем державного управління, а у перехідних - навпаки завжди існує запит на нову політичну еліту, яка має мобільно реагувати на нові виклики соціально-економічного характеру. У "рейтингу" інтересів транзитивних еліт ідеологічні та національні інтереси посідають останнє місце, суттєво поступаючись особистими, бізнесово-корпоративними, партійно-організаційними інтересами", - акцентував завідувач кафедри політичної аналітики і прогнозування. На думку Сергія Телешуна, реформа владних інститутів заради утримання політичної та економічної влади робить державне управління заручником політичної доцільності, зорієнтованої на екстенсивний шлях розвитку, що нівелює головну функцію державного управління - "якісне виконання обов'язків" у напрямку служіння інтересам громадянина.

Відомий експерт-соціолог Євген Копатько відзначив, що на фоні падіння рейтингу влади не піднімаються показники довіри до опозиції. В умовах здійснення нового цивілізаційного вибору українські політики мають домовитись між собою, в протилежному випадку Україна постане перед обличчям нових глобальних викликів. У контексті такої соціальної напруги необхідно чесно сказати громадянам про те, які проблеми у нас існують в умовах вступу до Європейського Союзу і що для цього необхідно робити. Еліта має взяти на себе вирішення цих проблем будь-якою ціною. Евген Копатько наголосив на тому, що кадрова політика держави аби виступати ефективним індикатором реагування на відповідні глобальні виклики має, в першу чергу, забезпечити інтеграцію українців в Українське суспільство, а для цього влада має бути до них максимально наближеною.

В обговоренні прийняли участь завідувач кафедри філософії і методології державного управління Володимир Князєв, професори кафедри державної служби та кадрової політики Марія Пірен, кафедри парламентаризму та політичної діяльності Людмила Пашко, кафедри філософії і методології державного управління Тетяна Василевська, а також аспіранти та слухачі Національної академії. Учасники методологічного семінару наголосили на необхідності розроблення нових принципів, технології формування та реалізації кадрової політики, здатної забезпечити стратегічну стабільність держави в умовах сучасних глобалізаційних викликів.

Державна кадрова політика має бути спрямована на формування високоінтелектуального потенціалу держави, коригування його професійного складу, раціональне використання його можливостей та здібностей, створення стратегії управлінської діяльності відповідно до імперативів кардинальної модернізації системи державного управління. З цією метою доцільно розробити конкретні програми прийняття державно-управлінських рішень, які дадуть змогу швидко реагувати на зміни суспільного розвитку, а також забезпечувати оптимальність стратегії керівного складу держави в умовах виникнення нових глобальних викликів, розробляти інноваційні проекти, спрямовані на забезпечення ефективності державного управління.

Немає коментарів: