неділя, 2 грудня 2012 р.

ПОШУК СТРАТЕГІЙ ПОЛІТИЧНИХ ВЗАЄМОДІЙ У ГЛОБАЛЬНОМУ СВІТІ

Ситник Світлана Володимирівна,
кандидат політичних наук, доцент,
доцент кафедри політичної
аналітики та прогнозування
Національна академії державного
управління при Президентові України

22-24 листопада 2012 р. в Москві проходив Шостий Всеросійський конгрес політологів "Россия в глобальном мире: институты и стратегии политического взаимодействия», організований Російською асоціацією політичної науки (РАПН). Як заявили організатори, у роботі Конгресу взяли участь 1324 чоловік. Учасники конгресу представляли більше 60 регіонів Росії, 17 інститутів РАН, 102 державних університети та академії, більше 30 недержавних навчальних закладів, аналітичних центрів та були представлені 33 зарубіжні країни (зарубіжних учасників було 61 чоловік).

Відкриваючи пленарне засідання Конгресу політологів, президент Російської асоціації політичної науки О.В. Гаман-Голутвіна у своєму виступі відмітила, що особливістю політичних процесів та загальною тенденцією в реалізації державного управлінні є перехід від адміністрування до публічної політики. З виступу очільника Асоціації та гостей заходу, які представляли не лише наукові кола, а й державні та недержавні структури та організації, не можна було не помітити, що сьогодні визріває потреба у реалізації принципів публічної політики в державному управлінні. Так, перший заступник міністра закордонних справ А. Дєнісов підкреслив значимість взаємодії органів державної влади, експертного співтовариства та громадянського суспільства у підготовці та прийнятті політичних рішень. За співпрацю науковців і державної влади виступив також заступник міністра освіти І. Федюкін заявивши, що міністерство, яке він представляє, готове позбавитися ролі органу наглядача та стати сервісним департаментом для РАПН. Звісно, що у виступах на подібних заходах більше декларативності, між тим навіть побіжний аналіз заявлених учасниками тем доповідей вказує на те, що публічна політика є одним з найбільш актуальних предметів наукових досліджень, а це, в свою чергу, вказує на визнання її потенціалу та затребуваності як способу побудови відносин між державою та суспільством.

Ректор Московського державного інституту міжнародних відносин Міністерства закордонних справ Росії (МДІМВ МЗС Росії), який приймав у своїх стінах учасників Конгресу, академік А. Торкунов, підняв питання розкриття потенціалу та використання у державних цілях ресурсу наукових співтовариств політологів, економістів, міжнародників, соціологів тощо. Також акцентував увагу на тому, що МДІМВ ставить за ціль підвищити рейтинг вузу у тому числі за рахунок публікацій викладачів закладу у міжнародних журналах SCOPUS. На тлі дискусій у вітчизняних наукових колах стосовно наказу МОНМС №1112 від 17 жовтня 2012 року «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», який, по суті, став адміністративним інструментом досягнення завдань підвищення якості і популяризації вітчизняної науки, досвід московських колег є достатньо цікавим у тому плані, що в основу реалізації цілей покладено мотиваційну складову. Так, для молодого вченого до сорока років МДІМВ створює умови реалізації, а це безкоштовні тренінги з опанування техніки написання наукової статті згідно вимог реферативних журналів, а також премія в розмірі 5 тис. дол. у разі публікації.

Директор Інституту США і Канади РАН академік РАН С.М. Рогов у своєму виступі відзначив, що системні кризи є особливістю сьогодення. Зокрема, аналізуючи причини тотальних кризових явищ в США він вказав, що в основі існуючих проблем є те, що «зламався» механізм створення робочих місць і це дає безпрецедентно низьке економічне зростання на рівні 1-1,5% і збільшення дефіциту бюджету (9% ВВП). Останні президентські вибори в США продемонстрували небувалий розкол і зайвий раз довели, що двопартійна система переживає період трансформації. Глобальними є і соціальні зміни в американському суспільстві – лише 53% американців перебувають у шлюбі, 20% є невіруючими.

Декан Школи політики та міжнародних відносин Кентського університету (Великобританія) Річард Саква, підсумовуючи сказане попередніми виступаючими, вказав на те, що є загальні проблеми, які нині характерні як для розвинених демократій, так і для перехідних суспільств. Так само як і для Росії, для Великобританії також є актуальними проблеми медіакорупції, проблеми ідентичності, комерціоналізації освіти, проблема груп інтересів. Відповідно науковці, об’єднуючи спільні зусилля, мають вирішувати як відновити соціальний порядок, як подолати кризу субсистем, як вирішити проблему відтворення політичного класу та боротися з тими рисами імітаційної демократії, яка дедалі частіше проявляються сьогодні.

На спеціальному засіданні з питань публічної політики науковцями піднімалися питання стосовно її ролі в процесах системної модернізації Росії. Л.І. Ніковська (Інститут соціології РАН) відмітила, що публічна політика в Росії відтворюється у просторі конфлікту, і в свою чергу, публічно-політична участь громадян і структур громадянського суспільства стають одним із основних дієвих механізмів політичного управління конфліктом. В.М. Якимець (Інститут системного аналізу РАН) відмітив, що в нинішніх умовах ресурс «управляемой демократии» вичерпано, так як надлишкова «вертикалізація влади» почала сама все більше генерувати соціально-політичні дисфункції.

У межах конгресу відбулася низка презентацій наукових праць. Зокрема, цікавими для слухачів спеціальності «Публічна політика та управління» можуть стати наукова монографія «Партийная и политическая система России и государственное управление. Акутальный анализ» (под.ред. С.С.Сулакшина), у якій розкривається не лише стан функцій зв’язку політичної системи і державного управління в сучасній Росії, а й проаналізовано особливості взаємодії недержавних інститутів політичних систем та органів державного управління європейських країн та США.

У багатьох доповідях учасників конгресу звучала ідея необхідності пошуку моделі оптимізації взаємовідносин держави, бізнесу та громадянського суспільства. Більшість науковців схиляються до тієї точки зору, що розвиток політичних процесів повинен базуватиметься на балансі противаг і конструктивній взаємодії цих трьох основних акторів. Показовою у цьому плані стала презентована книга «Государство, бизнес, общество: теории и российские реалии» (под. ред. Л.Е. Ильичёвой), яка включила представлені на конгресі доповіді з даної тематики.

Професор Санкт-Петербурзького університету Л.В. Сморгунов презентував свою чергову наукову працю «В поисках управляемости: концепции и трансформации государственного управления в ХХІ веке». У монографії розкриваються сучасні тенденції в розвитку теорії та практики державного управління, зокрема актуальна нині проблема керованості (governability). Автор формулює ключову тезу, яка повинна складати зміст управління в нинішній час – «від постачання до координації», відповідно сучасна держава – це «координуюча держава.

Питання та проблеми, які мають місце в політичних процесах і процесах державного управління, які піднімалися та висвітлювалися на спеціальних засіданнях та круглих столах у рамках організованого конгресу, зайвий раз підкреслювали значення механізмів публічної політики у їх вирішенні.

Немає коментарів: