Вировий Сергій Іванович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри політичної аналітики і прогнозування НАДУ при Президентові України
Дяченко Наталія Павлівна, аспірант кафедри політичної аналітики і прогнозування НАДУ при Президентові України
Однією з особливостей динаміки сучасного українського суспільства є громадянська ініціатива, як усвідомлена та активна діяльність на благо суспільства. У поєднанні з такими моральними категоріями, як громадянський обов'язок та громадянська совість, вона служить надійним чинником становлення громадянського суспільства в Україні.
Громадянське суспільство, як інтегроване означення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, що не є державно-політичними, являючись механiзмом соціальної взаємодiї, що складається з системи місцевого самоврядування, рiзноманiтних об’єднань, суспiльних рухiв та їх публiчної комунiкацiї, однією з основних ознак якого є наявність демократичних інститутів і механізмів, що забезпечують кожній людині можливість впливати на формування й реалізацію державної політики, як зазначає професор М.М.Стадник, виконує ряд важливих соціальних функцій:
Ø забезпечує захист приватних сфер життя людини і громадянина від необґрунтованої регламентації держави та інших, в тому числі і політичних структур;
Ø створює та розвиває на базі громадянського суспільства механізми громадського самоврядування;
Ø захищає об'єднання громадян від незаконного втручання в їх діяльність державної влади (шляхом активної участі у виборчих кампаніях і референдумах, в соціально - політичних акціях і т.д.) і тим самим сприяє формуванню та зміцненню демократичних органів держави;
Ø через свої інститути та організації домагається забезпечення реальних прав людини, рівного доступу до участі в державних і суспільних справах;
Ø виконує функцію соціального контролю: стимулює індивідів дотримуватися суспільних норм;
Ø здійснює комунікаційну функцію: через свої інститути та організації інформує державу про конкретні інтереси громадян, задоволення яких можливе лише силами держави;
Ø виконує стабілізуючу функцію: створює структури, на яких тримається все суспільне життя.
Утвердження засад громадянського суспільства, як гарантії демократичного розвитку, відповідно до Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” № 2411-VI від 01.07.2010 р. визначено одним з напрямів внутрішньої політики України. Стратегією державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердженою Указом Президента України № 212/2012 від 24 березня 2012р., сформульовані основні завдання, серед яких варто виділити:
· подальше становлення громадянського суспільства на засадах:
Ø безпосередньої, представницької демократії;
Ø широкого впровадження форм демократії участі;
Ø самореалізації та самоорганізації громадян;
· створення більш сприятливих умов, спрямованих на задоволення інтересів, захист прав та свобод людини і громадянина.
В Стратегії сталого розвитку ‘’Україна -2020”, затвердженій Указом Президента України 12 січня 2015 року, зазначено, що головною передумовою її реалізації є суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності. Відповідальність громадянського суспільства- контролювати владу, жити відповідно до принципів гідності та неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Серед основних ознак сформованості громадянського суспільства варто виокремити:
Ø правову захищеність громадян;
Ø сформованість соціальної політики держави;
Ø максимально повне забезпечення прав і свобод людини;
Ø самоврядування;
Ø багатоукладність економіки;
Ø наявність в суспільстві вільних власників засобів
виробництва;
Ø велика питома вага в суспільстві середнього класу;
Ø конкуренція;
Ø високий освітній рівень населення;
Ø свобода слова та плюралізмом;
Ø стан розвиненості демократії;
Ø певний рівень громадянської культури.
Стан розвитку громадянського суспільства в Україні, як сфери життєдіяльності людей, що вільна від безпосереднього впливу з боку держави та її посадових осіб, свідчить про наявність комплексу проблем, серед яких:
Ø зберігаються тенденції до непрозорості, закритості та забюрократизованості в діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
Ø механізми участі громадськості у формуванні та здійсненні державної політики належним чином не реалізовуються;
Ø недосконалість чинного законодавства створює штучні бар'єри для утворення та діяльності інститутів громадянського суспільства та, як зазначив професор О.Г.Пухкал, громадські організації не завжди у повній мірі репрезентують інтереси громадян.
І, оскільки, особливістю сучасних політичних процесів є значне зростання вимог, які суспільство пред’являє політичній системі, це спонукає державу перекладати деякі функції на інших, недержавних, акторів, які все активніше включаються у процеси вироблення політики, спрямованої на забезпечення суспільних інтересів і задач, що й стимулює їх до опанування складних механізмів публічної діяльності.
Аналізуючи феномен сучасної публічної політичної діяльності, можемо зазначити, що одним із механізмів підвищення рівня підготовки державних службовців до роботи в умовах публічної діяльності влади є формування в них демократичних компетентностей, тобто здатності виокремити демократичні засади, освоїти їх та, базуючись на них, стати повноцінним та кваліфікованим учасником демократичної взаємодії.
Науковці виділяють ряд основних демократичних компетентностей:
Ø Відчуття власної гідності
Ø Громадське самоуправління
Ø Громадянська відповідальність
Ø Громадянська правосвідомість
Ø Емпатія
Ø Командність
Ø Комунікативність
Ø Інноваційність
Ø Лідерство (демократичне)
Ø Мотивованість
Ø Публічність
Демократичні компетентності, як динамічна система знань, розуміння, суджень, умінь, навичок, здатностей та особистісних якостей, що в своїй сукупності надають людині можливість ефективно діяти в умовах громадянського суспільства, реалізувати демократичні права і свободи та сприяти вільному й гармонійному розвитку особистості, водночас, сприяють формуванню засад громадянського суспільства. Адже, в умовах становлення громадянського суспільства та утвердження засад публічного урядування в Україні від сформованості демократичних компетентностей державних службовців безпосередньо залежить ефективність демократичного розвитку нашої держави: державний службовець, в силу функціональних обов’язків, формує імідж та сприяє (або гальмує) становленню громадянського суспільства в Україні.
Саме тому, з метою становлення засад загальної громадянської культури, підвищення рівня підготовки працівників органів державної влади та місцевого самоврядування України до роботи в умовах публічної діяльності влади, необхідно сприяти формуванню демократичних компетентностей в державних службовців у тому числі. З цією метою необхідно:
§ розширити коло наукових інтересів у сфері формування демократичних компетентностей;
§ розробити теоретико-методологічні основи формування демократичних компетентностей шляхом проведення семінарів, круглих столів, конференцій, тренінгів з обміну досвідом, в тому числі і з колегами з країн ЄС, що мають досвід утвердження демократичних компетентностей;
§ центрам перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій впровадити в практику проведення лекцій, семінарів та тренінгів з формування демократичних компетентностей.
Відкриті очі
Немає коментарів:
Дописати коментар