четвер, 11 вересня 2014 р.

Проблеми та перспективи реформування системи державного управління в Україні

Саух Ю.П.,
кандидат філософських наук,
доцент, доцент кафедри політичної
аналітики і прогнозування
НАДУ при Президентові України
Координатор недержавної організації
«Політична лабораторія» 

Українська державність та українське суспільство опинились у надзвичайно складній політичній та соціально-економічній ситуації. Фактично країна знаходиться у стані неоголошеної або так званої "гібридної" війни, а також системної політико-економічної кризи. Виходячи з цього, особливої актуальності набуває необхідність проведення змін фундаментального характеру, які повинні торкнутися основних сфер життєдіяльності українського суспільства. Особливе місце у питанні трансформації держави займає реформа системи державного управління, складовою частиною якої є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців.

Сьогодні, як ніколи, українське суспільство потребує змін у сфері державного, гуманітарного та соціально-економічного управління. Відповідно без комплексної програми реорганізації та реформи системи державного управління неможливо уявити перспективного поступу України.

Національна академія державного управління при Президентові України займає провідне місце в системі підготовки державних службовців. За словами першого заступника голови Адміністрації Президента України Г. Зубка, саме Національна академія повинна бути лідером процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, які, у свою чергу, повинні ефективно реагувати на внутрішньополітичні та зовнішньополітичні виклики та загрози, що постали перед Україною.

Керівництво Національної академії державного управління при Президентові України, розуміючи важливу місію навчального закладу у процесі реформування системи державного управління, ініціювало масштабні зміни, які повинні сприяти підготовці якісно нового типу державного управлінця. Враховуючи сучасні запити українського суспільства, держави в цілому, а також новітні світові тенденції у сфері державного управління, відбувається комплексна модернізація моделі підготовки кадрів для потреб системи державного управління України. У даному контексті необхідно звернути увагу на наступні аспекти, а саме:

1.                  Орієнтацію на європейські цінності та традиції в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з врахуванням вітчизняної специфіки.

2.                  Врахування контексту публічної політики та управління на усіх рівнях комунікації.

3.                   Безпосередню залученість громадянського суспільства до управління політичними та соціально-економічними процесами (у тому числі на рівні держави).

4.                  Конкурентність та високий рівень компетентності підготовки кадрів для потреб державного управління.

5.                  Ефективність кризового управління в умовах перманентної політичної та соціально-економічної нестабільності.

6.                  Чітку артикуляцію цілей та завдань у державному управлінні.

7.                  Професійну мобільність у сучасних суспільно-політичних умовах, які швидко змінюються.

8.                  Використання сучасних методів та інструментарію у реалізації політики та здійсненні державного управління.

При цьому необхідно пам’ятати, що без збереження спадковості наукових шкіл та традицій, позитивного науково-теоретичного та практичного досвіду, потенціалу висококваліфікованих фахівців, будь-яка реформа може мати й негативні наслідки.

Підготовка висококваліфікованих фахівців у сфері державного управління та будівництва має стати одним із пріоритетних напрямів державної політики України. Наявність професійного кадрового забезпечення системи державного управління дасть можливість ефективно здійснювати політику держави, вчасно реагувати на внутрішні та зовнішні загрози, продукувати якісні політико-управлінські рішення та супроводжувати їх реалізацію, формувати сталі та послідовні стратегеми розвитку держави на десятиліття вперед, створити збалансовану та впорядковану систему влади, що буде функціонувати за принципами системи стримувань та противаг, у повній мірі реалізовувати політику виключно соціально орієнтовано, націлену на потреби суспільства, громади та окремо взятого громадянина. Консолідація підходів та єдиний вектор розвитку і функціонування у системи державного управління здатні зняти значну частину загроз, з якими зіткнулась Україна, а саме: загрози суверенності держави, масштабні суспільно-політичні потрясіння, нестабільність владної вертикалі, неузгодженість та непослідовність прийняття політико-управлінських та політико-владних рішень, дублювання функцій державними органами в системі державного управління, недосконалість механізмів взаємодії та комунікації між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування тощо.

За умов реалізації реформи системи освіти у сфері державного управління, що забезпечить систему державного управління фахівцями якісного нового типу, автоматично можна зняти цілу низку вищезазначених проблем, які сьогодні постали перед країною.

При цьому особливу увагу необхідно приділити тим змінам, які відбулись за останні роки в суспільно-політичній площині в контексті формування публічної політики та управління. Зокрема, мова йде про появу нових видів комунікації суспільства, нових форм соціальної активності та організації, самоорганізації та активізації громадянського суспільства, зростання ролі органів місцевого самоврядування та громад, переорієнтацію функціонування моделей "держава – суспільство", "держава – громадянин" (держава трансформується у свого роду сервісну службу, що формує пакет необхідних послуг у відповідності із потребами суспільства та громадянина), зміни в політичній системі країни, публічний характер політики та управління державними, соціально-економічними та політичними процесами, прийняття політико-управлінських рішень із безпосередньою участю громадян тощо.

Все більше зростає роль публічної політики та управління в умовах активної діяльності громадського сектору, що дає можливість забезпечувати представлення та узгодження позицій заінтересованих сторін у прийнятті політичного, політико-управлінського рішення, передбачає взаємодії державних, недержавних акторів та наднаціональних структур. Такий механізм формує публічні площадки для прийняття політичних рішень, спрямованих на досягнення суспільно значимих цілей за участі усіх задіяних акторів у суспільно-політичному та державному житті країни.

Безперечно, шлях розвитку України є складним та неоднозначним. Разом з тим, сьогодні Україна отримала історичну можливість реалізувати увесь спектр реформ, які протягом останніх років мали ситуативно-вибірковий та атрибутивний характер.

2 коментарі:

Анонім сказав...

очень правильно скаано

Анонім сказав...

Хороша публікація. Коротко і зрозуміло. Якщо буде необхідність використаю на державному іспиті в НАДУ.